Україна: Сторіччями здригався мій народ
Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,
І мову, як духовний ополот,
Втирали в бруд прямісінько у душах.
Шевченко вмер. І Лесі вже нема.
Є незалежність. Є уже свобода.
І все одно ще темно від примар.
І все одно щось гірко труїть воду.
У вогні та диму страждають мої міста. Мене понищено, спалено. А найбільше серце обливається кров’ю за сотні моїх дочок і синів, які загинули від куль власної влади. Ще болять і кровоточать рани, земля захлинається від крові та сліз матерів, сестер, побратимів.
До третьої річниці пам*яті Небесної сотні у бібліотеці було оформлено книжкову виставку "Герої Небесної Сотні", а також провели історичну годину "Хто вмирає в боротьбі-- в серці живе навіки" та перегляд кінофільму з учнями 6-го класу.
Немає коментарів:
Дописати коментар