Сасівська коляда

В українській традиції святкуванню Різдва Христового традиційно передувало особливе прибирання оселі. Її прикрашали розписами, рушниками, килимками, святково оздоблювали покуття. Святвечору (так називали вечір перед Різдвом) передував останній — найсуворіший — день Різдвяного (Пилипівського) посту. З появою першої зірки на небі (символу Різдва), уся родина урочисто збиралася на Святу вечерю. На столі мало бути зібрано 12 пісних страв, головувала серед яких кутя. Поруч встановлювали обжинковий сніп (ясла), який символізував народження Спасителя. Українські традиції святкування Різдва зберігали відгомін язичницьких звичаїв, пов’язані з прадавнім культом пошанування душ померлих предків (як їжа для них, узвар і кутя мали сакрально-ритуальне значення). Християнський контекст надав традиції нового змісту — спомину про спасительну жертву Христа.

У  нашому селі яскраво живуть ці традиції. На Святвечір почались святкові відвідини родичів, друзів і знайомих. До колядування активно долучається молодь села.\