195 років від дня народження Жуля Верна

Жуль Верн  - французький письменник  народився 8 лютого 1828 року.літературна спадщина якого налічує понад 100 томів. Перший роман, який започаткував літературну серію "Незвичайні пригоди", — "П'ять тижнів на повітряній кулі" (1863) — став надзвичайно популярним.

Легендарний французький письменник Жуль Верн, вважається родоначальником наукової фантастики. Більшість фантастичних речей, про які він писав у своїх книгах, були пізніше винайдені або відкриті.
Всю творчість Жуля Верна об’єднує одне — пристрасть до подорожей і пригод, яка залишалася з ним протягом усього його життя, і яку він вклав у свої книги. 

Жуль Верн увійшов у літературу як основоположник роману про науку та її можливості. Він завжди цікавився технічними відкриттями, науковими новинками, був автором багатьох фантастичних проектів, які згодом стали реальністю. Відомий хімік Д. Менделєєв називав його науковим генієм.

У всіх творах Жуля Верна діють сміливі, мужні, вольові герої, вони вміють іти до мети, завжди знаходять вихід із складної ситуації.. Такі герої відомих романів "Діти капітана Ґранта", "П'ятнадцятирічний капітан", "Двадцять тисяч льє під водою", "Навколо світу за вісімдесят днів" та багато інших.

 

Бій під Крутами

     29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

   Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ переважаючих відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Важливі акценти

    Сили ворога було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами  Четверного союзу.Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань.

          Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива.

Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”.

 

 

Книга – пристрій розпалити уяву.

  Читання – ось найкраще навчання» - стверджує народна мудрість. Не погодитися з цими словами не можна. В актуальності їх переконуєшся щоразу, коли мова заходить про роль книги в житті людини. Особистісно-орієнтовна модель навчання і виховання становить у центр уваги дитини, як особистість, у формуванні якої велика роль відведена саме книзі.

Еллочці Горгун  скоро буде п’ять рочків і вона уже вміє читати. Маленька дівчинка. часто навідується до бібліотеки зі своєю бабусею. Полюбляє, також,  коли їй читають бабуся або мама.  На даний час вони проживають у нашому селі, переїхали із Луганська.

 

Старий Новий рік 2023

 
13 січня в народі називали День Маланки, Щедрий вечір або Щедра кутя. У цей вечір господині готували на стіл ситні і багаті частування: ковбаси, свинину, вареники, холодець, млинці. Головною стравою на столі є щедра кутя. Від різдвяної вона відрізняється додаванням сала, смальцю, масла або молока. 

На святковий стіл обов'язково збирається вся сім'я в чистому і новому одязі. Члени сім'ї веселяться, співають пісні, просять один в одного вибачення. Після вечері дівчата красиво вбираються і ворожать на долю і наречених, а молодь співає обрядові пісні (щедрівки), ходить по домівках і просить частування. 

14 січня, коли приходив день святого Василя, вже можна було йти в гості. Зазвичай йшли до рідних, хрещених батьків, близьких друзів. Зранку хлопчики та чоловіки брали зерно і йшли посівати. Дівчатам це робити було заборонено. Посівальники спочатку вимовляли спеціальний вірш, у якому бажали господарям достатку та радості. А потім розсипали зерно по будинку. За це вони отримували частування і монети.

 Так ось. Напередодні цього свята до бібліотеки, з щедрівками, колядками та Новорічними  побажаннями, завітали одні з найактивніших наших читачів

Карінка та Крістінка Чейпеш. 

  Йдучи з бібліотеки забрали з собою додому твори відомого французького казкаря Шарля Перро.

Щарль Перро

 

Найвідоміший французький дитячий письменник і казкар народився12 січня 1628 року.За життя був досить популярним поетом і автором наукових праць, але в історію увійшли саме казки та оповідання Шарля Перро, на яких виховувалися покоління дітей. Більшу частину історій письменник брав з народних оповідей, але при цьому майстерно надавав їм особливий стиль, атмосферу і характер. Як відзначають сучасні історики літератури, саме цей автор одним з перших виділив народні казки як жанр високої літератури.

 В основі казок Перро лежали відомі фольклорні сюжети, які він виклав із властивим йому талантом і гумором.
Шарль Перро помер 16 травня 1703 року.

 

Сасівська коляда

В українській традиції святкуванню Різдва Христового традиційно передувало особливе прибирання оселі. Її прикрашали розписами, рушниками, килимками, святково оздоблювали покуття. Святвечору (так називали вечір перед Різдвом) передував останній — найсуворіший — день Різдвяного (Пилипівського) посту. З появою першої зірки на небі (символу Різдва), уся родина урочисто збиралася на Святу вечерю. На столі мало бути зібрано 12 пісних страв, головувала серед яких кутя. Поруч встановлювали обжинковий сніп (ясла), який символізував народження Спасителя. Українські традиції святкування Різдва зберігали відгомін язичницьких звичаїв, пов’язані з прадавнім культом пошанування душ померлих предків (як їжа для них, узвар і кутя мали сакрально-ритуальне значення). Християнський контекст надав традиції нового змісту — спомину про спасительну жертву Христа.

У  нашому селі яскраво живуть ці традиції. На Святвечір почались святкові відвідини родичів, друзів і знайомих. До колядування активно долучається молодь села.\

 

7 грудня - день української хустки

7 грудня, відзначається Всесвітній день української хустки. Свято з’явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі воно відразу ж набуло статусу всесвітнього.

День української хустки почали відзначати  7 грудня 2019 року.
Започатковане свято з метою, аби об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Адже з давніх-давен в українських сім’ях оберегом, символом любові й злагоди слугувала саме хустка.

Дівчата та жінки раніше носили хустку впродовж усього року. При цьому вона була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки — темні, вдови — чорні. Вона також свідчила і про рівень достатку родини, адже заможні жінки покривали голову хустками із дорогих тканин, бідні — із дешевших.